Досить часто конфлікт роботодавця з найманим працівником відбувається на початку спільної співпраці, а саме на етапі випробувального терміну. Як уникнути фінансових проблем та чи може роботодавець не платити за випробувальний термін, розповість агентство ASPI news.
Згідно зі статтею 26 КЗпП (Кодекс законів про працю) роботодавець має право встановити для працівника при прийомі його на роботу випробувальний термін, який встановлюється з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю. Це роз'яснила головний державний інспектор відділу з питань експертизи умов праці Управління Держпраці в Кіровоградській області Євгенія Краєвська.
Законодавством передбачені терміни випробування. Так, термін випробування при прийомі на роботу не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідною виборним органом первинної профспілкової організації, - шести місяців. Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця (ст. 27 КЗпП).
Встановлення працівникові випробування на безоплатній основі законодавством України не передбачено. Тобто праця найманої особи в період випробувального терміну повинна оплачуватися роботодавцем в обов'язковому порядку.
При прийомі працівника на роботу з випробувальним терміном суб'єкт господарювання зобов'язаний укласти з ним трудовий договір відповідно до ст. 21 КЗпП. Так, чинне законодавство у праці трактує трудовий договір як угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації, фізичною особою - підприємцем, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену угодою, і підпорядковуватися внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації, фізична особа - підприємець зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати гідні, здорові і безпечні умови праці.
Працівник не може бути допущений до роботи, в тому числі і на умовах випробувального терміну, без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу і без повідомлення до територіального органу Державної податкової служби в прийомі працівника на роботу.
Для окремих категорій осіб випробувальний термін при прийомі на роботу не встановлюється. Зокрема, не встановлюється випробувальний термін для:
- осіб, які не досягли вісімнадцяти років;
- молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
- молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;
- осіб, звільнених у запас військової або альтернативної (невійськової) служби;
- осіб з інвалідністю, спрямованих на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертизи;
- осіб, обраних на посаду;
- осіб, які пройшли стажування при прийомі на роботу з відривом від основної роботи;
- вагітних жінок;
- одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
- осіб, з якими укладається строковий трудовий договір на строк до 12 місяців;
- осіб на тимчасові і сезонні роботи;
- внутрішньо переміщених осіб.
Суб'єкт господарювання має право, в разі встановлення їм невідповідності працівника займаній посаді, на яку він прийнятий, або виконуваній роботі протягом терміну випробування звільнити такого працівника, в письмовому вигляді попередивши його про це за три дні (ст. 28 п. 11 ст. 40 КЗпП ).
За порушення трудового законодавства, а саме за допуск працівника до роботи без оформлення або належного оформлення трудових відносин, на роботодавця може бути накладеним фінансова санкція (ст. 265 КЗпП).
Матеріал із джерела: © 2019 Інформаційне агентство ASPI
