Образа – актуальна неприємна емоція. Ми ображаємось, нас ображають, так вже побудоване суспільство. Вважається також, що за допомогою образи можна легко впливати на іншу людину. Ми вирішили зрозуміти: чи завжди люди щиро засмучуються, зазнавши образи, чи вдають, ніби ображені, з ціллю маніпулювати потенційним кривдником?
Що ж таке образа взагалі? Психологи визначають її як реакцію людини на негативні дії у свій бік: несправедливу критику, зневажливе висловлювання, негарний вчинок, принизливе ставлення, все що викликає у неї почуття душевного болю та гіркоти, агресію, звернену як зовні так і внутрішньо.
Свідомий вибір
Найважча складова будь-якої образи, коли розумієш – зачепило! Адже у кожної людини є свої болючі теми. Образити можна, влучивши саме у те місце, у якому сконцентровано найбільше «нервових закінчень». Чим більше ми маємо проблем та запитань до самих себе, тим більше в нас слабких місць, у які може влучити образа. Поволі приходить розуміння, що кривдник у дечому правий. І чим сильніша ця складова, тим сильніша й образа. По факту виходить, що не нас ображають, а ображаємо ми самі себе, погоджуючись з негативною думкою людини у свою адресу. І навпаки, там, де ми на 100 % упевнені у собі, нас образити неможливо. Тобто, слово «ледащо», наприклад, може образити тільки людину, яка невпевнена у своїй продуктивності.
Чому ми ображаємось?
Почуття образи приходить, коли ми маємо завищені сподівання щодо оточення і навколишні не виправдовують наші очікування. Так, як нам хочеться, не виходить: колега підводить з роботою, домочадці не на відмінно виконують завдання, і ось ми вже ображені. Відомо, що найбільше можуть зачепити образою саме люди з близького оточення. Подібний негатив переноситься нами надто тяжко. Адже на випадкових зустрічних, які намагаються нас образити десь на вулиці, у громадському транспорті тощо ми майже не звертаємо уваги та швидко забуваємо.
Хто перший, той і правий
У стосунках буває і таке: якщо ви перші встигли образитись, значить ви тепер тут головний. А зазвичай встигає першим завжди той, хто робив так і раніше, можливо ще з дитинства використовував ситуацію на свою користь. Так починається небезпечна гра – маніпулювання партнером, культивування у нього почуття провини. Нехай буде шукати усілякі засоби, аби загладити образу.
Позиція винуватця – постійно визнавати власну неправоту. І «ображеного» не обходить, як через це почуватиметься партнер. Це деструктивні стосунки, назріває конфлікт і його необхідно вирішувати.
Що ж усім робити?
Іноді навіть невинний жарт може стати причиною негативних емоцій: ображені цінності, здобутки, почуття. Якщо про це не говорити, відносини можуть серйозно зіпсуватись. Образи в собі ніяк не можна тримати. Їх потрібно опрацьовувати, зазирнути поза них, зрозуміти до яких наслідків може привести конкретна ситуація. Прокачати себе, вийти з позиції жертви. Створити такі умови, де для негативу та образи не буде місця.
Психологи стверджують: людина спокійна, впевнена в собі завжди аналізує ситуацію кілька секунд, перед тим, як щось відповісти кривднику, вирішує: ображатись взагалі чи ні? Опрацьовувати образи, які засіли в душі допомагає фрирайтинг (англ. free writing): записувати протягом 10-15 хвилин свої відчуття на папері. Без правопису та стилю, можливо плачучи та обурюючись, і так до повного полегшення. Потім папірець ліквідувати. Ні в якому разі не перечитуючи та не відкладаючи на зберігання. З близькими людьми, які ображають, треба обговорювати ситуацію з образами, причому тільки у стадії примирення. Спокійно, опрацьовуючи деталі та не ображаючи близьких своєю чергою.
Роблячи висновок, кажемо твердо: не впустимо образу на свою територію! Не витрачатимемо час на непотрібну негативну емоцію. Будемо розсудливими, впевненими у собі та рішучими. І завжди пам’ятатимемо: буквально всі проблеми вирішуються, якщо їх озвучувати.
