Із звіту Мінекономрозвитку за 2018 рік відомо, що державні монополії України тільки за 2018 рік виробили публічні закупівлі на суму, що перевищує 850 мільярдів гривень. З них прямий імпорт склав близько 70% (600 млрд. Грн., Або $ 22 млрд.). Приблизно така ж картина спостерігалася в 2019 році. Можна припустити, що у відсотковому відношенні в 2020 році картина істотно не покращиться. Більш того, вона може погіршитися, тому що економічне становище промислового сектора України в поточному періоді буде тільки погіршуватися.
Уже під час кризи і епідемії укладаються договори на імпорт техніки і послуг, які могли б бути зроблені в Україні. Всього лише один приклад: контракт Укравтодору на будівництво моста в Запоріжжі відданий в лютому 2020 роки Туркам. А це 12 млрд. Грн. І ніякої розмови про локалізацію в Україні. Навіть металопрокат турецька. А що у нас немає заводів, які могли б його поставити? Ні заводів, які могли б виготовити металоконструкції і залізобетон, виконати їх монтаж? Турецькі робітники будуть задоволені, у них будуть робочі місця, у їх країни податки на розвиток і боротьбу з коронавірусів.
Не можна далі так керувати країною, з огляду на очікуване різке падіння економіки в зв'язку з триваючим світовим і національним кризою, посиленою епідемією коронавируса. Національна економіка ризикує не дорахуватися не тільки багатьох підприємств, але і цілих підгалузей після закінчення карантину і кризи.
Вихід з цієї практично патової ситуації є!
Паралельно з організацією роботи по створенню Національної стратегії локалізації на державному рівні (як це пропонує зробити Укрзалізниця) Кабінету Міністрів України необхідно вже сьогодні зробити кілька попереджувальних кроків:
- Оголосити з травня 2020 року Державний мораторій на укладання контрактів на закупівлі по імпорту продукції до проведення громадської експертизи на предмет можливої закупівлі на внутрішньому ринку, або з обов'язковою локалізацій українського виробника (з максимально можливим відсотком локалізації з першого поставляється зразка). При можливості локалізації пряма імпортна поставка заборонена. Відповідальність несуть Прем'єр-міністр і профільний віце-прем'єр-міністр.
- Мінімальний відсоток локалізації вираховується експертним шляхом. До експертизи обов'язково залучаються (в тому числі) експерти з виробничого і наукового секторів економіки.
- Максимальний відсоток локалізації інвестиційного проекту (при інших рівних умовах) буде головним критерієм оцінки переможця конкурсу-тендера за участю іноземного та українського партнерів. Сумарний відсоток буде виводити українське складальне підприємство, відповідальне за поставку товару споживачеві.
- Календарні графіки поставки продукції повинні пов'язувати кількість продукції, що поставляється і відсоток локалізації, відповідний йому, з першого вироби.
- договірну відповідальність за виконання умов локалізації проекту в Україні несуть солідарно українські та іноземні учасники інвестиційного проекту поставки.
- Типову методику розрахунку відсотка локалізації затверджує Кабінет Міністрів (Мінекономрозвитку).
- Контроль за дотриманням графіка відсотка локалізації при постачанні ведуть постачальник і замовник паралельно. Від Кабінету Міністрів - профільне міністерство замовника продукції відповідно.
- До створення Національної стратегії локалізації на державному рівні (в формулюванні «Укрзалізниці») реалізовувати «точкові проекти закупівель державних монополістів» на принципах максимальної локалізації.
- Почати пропоную з очікуваного в цьому році конкурсу-тендера на поставку для УЗ 205 електровозів.
У цьому місяці Державна монополія «Укрзалізниця» вийшла з ініціативою перегляду своєї багаторічної інвестиційної програми з орієнтуванням її на поставки продукції вітчизняного товаровиробника. Ініціатива заслуговує на всіляку підтримку, в першу чергу в Кабміні України і серед інших великих держмонополії таких як «Укравтодор», «Нафтогаз України» та інших.
Докладнішу інформацію можна знайти мою статтю на сайті ПАТ КВБЗ за посиланням: http://www.kvsz.com/.../2475-vladimir-prikhodko-polnostyu-pod...
