Працівника прийнято на повний робочий день, але фактично він працює меншу кількість годин. Чи вважається це порушенням трудового законодавства?
Відповідь надала Держпраці, зазначивши: якщо працівнику встановлено повний робочий час (40 годин на тиждень), а фактично він працює менше у зв'язку із відсутністю організаційних або технічних умов, то має місце простій не з вини працівника.
Відповідно до статті 113 КЗпП простій не з вини працівника підлягає оплаті з розрахунку не менше від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові окладу.
При цьому за непроведення оплати часу простою не з вини працівника передбачена така відповідальність:
- адміністративна - у вигляді штрафу в розмірі від 510 до 1700 грн, а у разі повторного вчинення або вчинення тих самих діянь щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері чи особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, - від 1700 до 5100 грн (стаття 41 КпАП);
- фінансова - у вигляді штрафу в розмірі 10 МЗП (наразі - 14500 грн) за кожного працівника (стаття 265 КЗпП).
